Мій вересень

Щороку я чекаю на вересень, коли листя так гарно кружляє моїм провулком, а ще завжди думаю, як же класно комусь народитися і святувати день народження цього місяця.

Знайомство місяця: особисте – герой мого інтерв’ю, яке незабаром вийде. А мистецьке знайомство місяця – критик, перекладач, есеїст Олександр Бойченко, якого я бачила і раніше, але ще раз для себе відкрила. Його колонки – есе – просто супер!

Фільм місяця: «Істальгія» - круте кіно української режисерки в копродукції з Німеччиною та Сербією. Так приємно піти в атмосферну «Кінопанораму», подивитися якісне кіно нашого режисера, дуже європейське і гарно зняте.Ходила на нього в рамках «Тижня українського кіно на підтримку Олега Сенцова». Дивилася ще фільм самого Олега «Гамер» - теж сильна робота. А от на «Плем’я» і треба йти, і моторошно…

Серіал місяця: нарешті додивилася «Друзів» . Вирішила не витрачати час на 4-й сезон «Новенької» - вже нецікаво.

Напій місяця: капучіно. Бажано у Львові.

Мрія місяця: завжди одна – щоб усе заспокоїлось

Подія місяця: Форум Видавців і купа приємностей там

Виконавець місяця: так вийшло, що це мій знайомий Ваня Марунич. Заслуховувала його пісню «Ты уходишь»дуже-дуже багато разів. Гурт називається NRavitsa, вони вже випустили альбом.

Традиція місяця: коли робочий день іде не так, як планував

Настрій місяця: хороший

Фраза місяця: сподобалася цитата Сергія Жадана: "Це цинічна війна, бо вона неоголошена. Є влучне визначення – гібридна війна. Це справді гібрид, покруч, який витягує найгірші наші риси. Я бачу безліч моментів, націлених на нацьковування, розпалювання ворожнечі між сходом і заходом. Розумію, що важко контролювати емоції, коли поруч тіла померлих, кров, цинізм, брехня. Але це є нашим випробуванням зараз, маю на увазі тих людей, які зараз не на фронті, - зберегти обличчя країни, не втратити людяності. "

Розчарування місяця: як можна достатньо спати, але не висипатися

Книга місяця: не пам’ятаю, чи читала її на початку вересня, чи в кінці серпня – але це «Зов кукушки» Роберта Гелбрейта (Джоан Роулінг)

Кафе місяця: нова кав’ярня «Фіксаж» у Львові – раджу!

Відкриття місяця: байдужі і небайдужі люди

Висновок місяця: «Я щось можу. Я щось хочу. Все владнається»
Надія місяця: завжди одна – війна закінчиться. І що бабуся приїде з Луганщини…

Листівка місяця: знову почала займатися постросингом, ура! оця дуже на часі прийшла - в день, коли я читала есе Бойченка про Кафку, дістаю зі скриньки таку чеську листівку.

Атмосферна картинка, яка також стоїть на робочому столі в редакції і дуже, чомусь, мене радує :) Класно б колись робити свої фото для постів :)

Книжки на перетині літа і осені

Нарешті я засіла розповісти вам про прочитані останнім часом книжки. Чесно скажу, що читалося різне і по-різному, переважно у транспорті, в якому я проводжу в день 1 годину 10 хвилин - вже порахувала :) Тому враження десь фрагментарні, і на рецензії сили не стає. Коротко про основні моменти і асоціації, які викликала та чи інша книга...

Ерленд Лу "Наивно.Супер"

Колись цю книгу я подарувала подрузі, яка любить Норвегію, а тепер сама ж попросила прочитати. Вона до мене дуже своєчасно потрапила, коли в житті багато змін - нова робота, нові люди, нові теми, і, на щастя, нарешті нові думки в голові. Це дуже легка, світла книга. І в той же час - не порожня, а тонка та іронічна. Дуже сучасна. В головному персонажі кожен впізнає себе. Твір змушує усміхатися і запевняє, що все буде добре. Мені сподобалося. І Норвегія після відвіданої мною Швеції - ближча і цікавіша.

Юлія Савостіна "В поисках Made in Ukraine"

Це - книжка-підсумок річного експерименту економічної журналістки Юлії Савостіної прожити рік користуючись тільки українськими товарами. Ви точно чули її або на ТБ, або на радіо, або читали...Це відома історія і дуже крута, я вважаю. Бо вона почала це все задовго до того, коли стало на часі відмовлятися від російських товарів чи носити світшоти з тризубом. У книжці гарні ілюстрації та є список най-най-най кращих товарів, який я все хочу дослідити :) Після цікавої презентації, на якій була по роботі, захотілося більше купувати нашого виробника. Репортаж з презентції можна прочитати тут.

Елізабет Гілберт "Ешь.Молись.Люби"

Ніколи б не взялася читати цю книгу, бо фільм не вразив і такого роду літературу я не читаю. Але одразу троє приємних людей порадили все-таки прочитати...Але вражень майже немає. Тобто, автор - хороша журналістка, чи радше колумністка, така дуже жіноча і дуже американська. Ерудована, але пише для дуже широкої аудиторії. Для себе виділила 2 плюси: приємний стиль і описи Італії, де була рік тому і яка мені імпонує.Все.

І ще 5 літературних пунктиків на цей раз:

- У проміжку між Лу і Гілберт читала ще одну цікаву книгу, про яку хочу написати окрему рецензію.
- В один момент зрозуміла, що вже не можу читати книжки в електронній книзі, просто набридло якось...Не той настрій.Сама собі здивувалася,але почала читати паперові.
- Нарешті побувала на Форумі видавців у Львові - маю прекрасні спогади про перезнтації, творчі зустрічі, людей і смачні посиденьки! А ще - накупила крутезних книг, що дуже радує.
- Хочу порадити вам класне видання про літературу - "Читомо". Його ще давно зробили старші курси з мого університету, але зараз видання активізувалося і там класні рецензії, інтерв"ю і прочєє, прочєє.
- Хочу прочитати "Теплі історії" Надійки Гербіш і "Сказки старого Вильнюса". Тому що хочеться доброго і хочеться побувати у Вільнюсі!